1. (історичний термін) Судова постанова, вирок, засудження, особливо церковне (в Україні XIV–XVIII століть).
2. (застаріле) Прокляття, анафема.
3. (діалектне) Безладдя, метушня, галас.
-
да-капо
1. Музичний термін, що вказує на повторення частини твору або всього твору з самого початку (з італ. da capo — “з голови”).
2. У нотах — позначка (скорочено D.C.), яка ставиться в кінці частини твору і означає, що його потрібно виконати спочатку до цього знака або до позначки “Fine”.
-
катакхалі
Катакхалі — традиційне театрально-танцювальне мистецтво індійського штату Керала, що поєднує пантоміму, танець, музику, спів і складний грим, зазвичай на сюжети з індуїстських епосів «Махабхарата» та «Рамаяна».
-
д-р
1. Скорочення від «доктор» (вчене звання або ступінь), що вживається перед прізвищем або в складі підпису.
2. Скорочення від «доктор» (лікар), що вживається перед прізвищем у побутовому чи офіційному звертанні.
-
катакустика
1. Розділ геометричної оптики, що вивчає закони утворення каустик — кривих або поверхонь, які є огинаючими сімейства променів, що відбиваються або заломлюються на заданій кривій або поверхні.
2. Сукупність каустик, що утворюються в конкретній оптичній системі; каустична поверхня або каустична крива.
-
д’обіньє
Французьке прізвище, що може стосуватися кількох історичних діячів, найвідомішим з яких є Франсуа д’Обіньє (1555–1630) — французький поет, письменник, дипломат і солдат, автор поеми «Трагедії» та дідунь короля Швеції Карла X Густава.
Назва аристократичного роду (дому) у Франції, до якого належав, зокрема, Франсуа д’Обіньє.
-
катакрота
Катакрота — у геології: великий структурний підрозділ земної кори, що охоплює значні ділянки континентів і характеризується переважанням негативних рухів (опускань) протягом тривалого геологічного періоду, що призводить до накопичення потужних товщ осадових порід.
Катакрота — у ботаніці: рід рослин родини амарантових (Amaranthaceae), що включає види, поширені в Південній Африці, зокрема Catacrosa aquatica.
-
д’артаньян
1. (літературний персонаж) Герой романів Александра Дюма-батька та інших творів, гасконський дворянин, який став мушкетером короля Людовика XIII; уособлення мужності, відданості, благородства та дружби.
2. (переносне значення) Про людину, яка відзначається відвагою, шляхетністю, готовністю до авантюр та захисту честі.
3. (історичний прототип) Шарль де Бац де Кастельмор, граф д’Артаньян (бл. 1613–1673), реальна історична особа, капітан мушкетерів, що служив Людовику XIV.
-
катакомбовий
1. Стосовний до катакомб, властивий катакомбам; такий, що знаходиться або відбувається в катакомбах.
2. Перен. Таємний, підпільний, нелегальний (переважно про діяльність релігійних громад у тоталітарних державах).
-
д’аламберівський
1. (фіз.) Пов’язаний з принципом Д’Аламбера, який стверджує, що сума всіх сил, що діють на тіло, включаючи силу інерції, дорівнює нулю, що дозволяє звести задачу динаміки до задачі статики.
2. (мат.) Стосовний до ознаки Д’Аламбера — критерію збіжності числових рядів, за яким збіжність ряду з додатними членами визначається границею відношення наступного члена ряду до попереднього.
3. (філос.) Належний до ідей або творчості французького філософа, математика та енциклопедиста Жана Лерона Д’Аламбера (1717–1783).