1. Стосовний до двірника, властивий двірнику; призначений для двірника.
2. Стосовний до Двірницького (наприклад, як прізвища ато топоніма), пов’язаний із ним.
двірницький
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови