Словник Української Мови
1. Подавати скаргу, оскаржувати рішення, дію чи бездіяльність до вищої інстанції, суду чи іншого уповноваженого органу з метою його перегляду та скасування.
2. Висловлювати несхвалення, різко критикувати когось або щось, нарікати на щось (у менш формальному значенні).
1. Надмірна витонченість, багатство та пишність у побуті, одязі, харчуванні тощо; предмети, які забезпечують таке життя.
2. Насолода, втіха, задоволення від чогось прекрасного, приємного (часто вживається в переносному значенні).
3. Розкішна, пишна рослинність (у поетичній мові).
1. Збирати врожай збіжжя (жита, пшениці тощо) шляхом зрізування стебел серпом або косою; жати.
2. (переносно) Збирати, отримувати плоди чогось, пожинати результати своєї праці, часто у значенні скористатися перевагою.
1. Який відрізняється розкішшю, багатством, пишністю; дуже дорогий, чудовий, пишний.
2. Дуже гарний, прекрасний, чудовий (про зовнішність, почуття тощо).
3. Надзвичайно рясний, багатий, пишний (про рослинність, врожай).
4. Дуже великий, значний за кількістю, інтенсивністю (про явища природи).
1. (діал.) Завершувати жнива, закінчувати збирання врожаю з поля.
2. (перен., діал.) Добувати достатньо чогось, забезпечувати себе чимось у великій кількості в результаті праці або іншої діяльності.
1. Той, хто живе в розкошах, насолоджується розкішшю; багатій, що веде розкішне життя.
2. Рослина з родини ароїдних (Monstera deliciosa), велика тропічна ліана з розсіченими листками та їстівними плодами, яку часто вирощують як кімнатну чи оранжерейну; монстера.
1. Народне свято на завершення жнив, під час якого обжинали (обрізали) останній сніп, вшановували працю жнець та святкували урожай; дожинки.
2. Обрядовий останній сніп, який залишали несжатим на ниві під час святкування дожинок; обжинок.
1. Пов’язаний з обжинками, тобто з обрядами, звичаями та святкуванням закінчення жнив.
2. Присвячений святкуванню закінчення жнив, що стосується обжинкового свята.
1. Жінка, яка живе в розкошах, любить розкіш, розкішне життя.
2. (переносне значення) Про те, що є надмірно багатим, пишним, вишуканим (про рослини, твори мистецтва тощо).
Властивість за значенням прикметника “розкішний”; надзвичайна пишність, багатство, вишуканість у вигляді, оформленні або прояві чогось.