Словник Української Мови
Буква
1. Який відрізняється розкішшю, багатством, пишністю; дуже дорогий, чудовий, пишний.
2. Дуже гарний, прекрасний, чудовий (про зовнішність, почуття тощо).
3. Надзвичайно рясний, багатий, пишний (про рослинність, врожай).
4. Дуже великий, значний за кількістю, інтенсивністю (про явища природи).
Приклад 1:
Навесні він нуртує, грає, рве, зриває з озера вінок розкішний, що цілий рік викохують русалки, лякає птицю мудру, сторожку, вербі-вдовиці корінь підриває і бідним сиротятам-потерчатам каганчики водою заливає, псує мої рівненькі береги і старощам моїм спокій руйнує. А влітку де він?
— Українка Леся, “Лісова пісня”