розкішник

[rozkiʃnɪk] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Той, хто живе в розкошах, насолоджується розкішшю; багатій, що веде розкішне життя.

  2. Рослина з родини ароїдних (Monstera deliciosa), велика тропічна ліана з розсіченими листками та їстівними плодами, яку часто вирощують як кімнатну чи оранжерейну; монстера.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розкішник, р. розкішника, д. розкішникові, з. розкішника, о. розкішником, м. розкішникові, к. розкішнику

Більше записів