розкіш

[rozkiʃ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Надмірна витонченість, багатство та пишність у побуті, одязі, харчуванні тощо; предмети, які забезпечують таке життя.

  2. Насолода, втіха, задоволення від чогось прекрасного, приємного (часто вживається в переносному значенні).

  3. Розкішна, пишна рослинність (у поетичній мові).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розкіш, р. розкоші, д. розкоші, з. розкіш, о. розкішшю, м. розкоші, к. розкоше

Приклади з художньої літератури

  • Ці губи, ці труби, ці дотики. Доти,
    аж поки ця розкіш, ці мури, цей тлін…
    — Юрій Андрухович

Більше записів