Розкошолюбство — надмірна прихильність до розкоші, комфорту та витончених насолод; любов до розкішного життя.
розкошолюбство
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Розкошолюбство — надмірна прихильність до розкоші, комфорту та витончених насолод; любов до розкішного життя.
Відсутні