обісмілюватися

1. Ставати об’єктом осміяння, висміювання; викликати насмішки, ставати смішним у чиїхось очах.

2. (рідк.) Висміювати самого себе; набувати рис самопосміховиська.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |