розкішниця

[rozkiʃnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Жінка, яка живе в розкошах, любить розкіш, розкішне життя.

  2. (переносне значення) Про те, що є надмірно багатим, пишним, вишуканим (про рослини, твори мистецтва тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розкішниця, р. розкішниці, д. розкішниці, з. розкішницю, о. розкішницею, м. розкішниці, к. розкішнице

Більше записів