• обличкувати

    1. Надавати чому-небудь певного обличчя, форми, характеру; втілювати щось у конкретному образі.

    2. У техніці: обробляти поверхню деталі, створюючи на ній плоске обличку (торцеву площину, прилеглу до іншої деталі).

  • рамно-консольний

    1. (в архітектурі та будівництві) Створений на основі поєднання рамної та консольної конструкцій; такий, що має елементи рами та консолі.

    2. (в техніці) Пов’язаний з конструкцією або механізмом, де силова рама поєднується з консольними (закріпленими лише з одного кінця) вузлами або елементами.

  • обличкуватися

    1. Набувати конкретного вигляду, форми; оформлюватися, визначатися, викристалізовуватися (про ідеї, думки, плани тощо).

    2. Набувати певних рис, характеру; формуватися як особистість.

  • рангунський

    1. Який стосується міста Рангун (колишня назва Янгону, столиці М’янми), пов’язаний з ним або походить із нього.

    2. Присвійний прикметник до топоніма Рангун (напр., рангунський порт, рангунський університет).

  • обличчя

    1. Передня частина голови людини, що включає чоло, очі, ніс, рот, щоки та підборіддя.

    2. Зовнішній вигляд, вираз цієї частини голови, що відображає характер, емоції або стан людини.

    3. Перенісне значення: зовнішній вигляд, образ кого- або чогонебудь; вияв, сутність певного явища.

  • ранд

    1. (від англ. rand) Офіційна грошова одиниця Південно-Африканської Республіки, а також спільна валюта країн Митного союзу Південної Африки (Намібія, Лесото, Есватіні).

    2. (від англ. RAND Corporation, скорочення від Research and Development) Назва великої американської неурядової організації, що займається дослідженнями та аналізом у сфері глобальної політики, безпеки, економіки та технологій.

    3. (від англ. random — випадковий) У математиці, статистиці та інформатиці — скорочена розмовна назва для випадкової величини, випадкового числа або процесу їх генерації (наприклад, “генератор ранду”).

  • облишати

    1. Залишати когось або щось, покидати, відмовлятися від когось, чогось; кидати.

    2. Переставати робити щось, припиняти якусь дію або стан.

    3. (У пасивному стані) Виявлятися залишеним, покинутим; залишатися.

  • рандарство

    1. Історична назва системи оренди державних маєтків у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій, зокрема в українських землях, за якої орендар (рандар) збирає податки та мита, часто з правом суду над населенням.

    2. Право, привілей або сама діяльність зі збору мит, податків або орендної плати з певних земель, маєтків, млинів, корчем тощо, надане феодалом або державою.

    3. У переносному значенні — система експлуатації, пригнічення, що ґрунтується на свавіллі та здирництві; також може означати самовільне керування або розпорядження чимось.

  • облишатися

    1. Залишатися, залишатися позаду, відставати від когось або чогось (застаріле, діалектне).

    2. Переставати робити щось, кидати, покидати якусь дію або стан (застаріле, діалектне).

  • рандарський

    1. Стосовний до рандаря (власника або орендаря корчми, шинку, трактиру), що стосується рандарства.

    2. Належний рандареві, властивий йому.