Раміфікація — у ботаніці: процес утворення та розгалуження гілок у рослин, особливо дерев і чагарників; характер розміщення бічних пагонів на стеблі або стовбурі.

Раміфікація — у математиці (теорії Галуа та алгебричній теорії чисел): властивість розширення полів, коли ідеал у нижньому полі розкладається на добуток простих ідеалів у верхньому полі; розгалуження.

Раміфікація — у геоморфології та гідрології: процес розгалуження річкової мережі, системи тріщин або інших лінійних форм рельєфу; утворення розгалуженої структури.

1. Прямокутна (рідше іншої форми) конструкція з планок, що служить для обрамлення чого-небудь, наприклад, картини, дзеркала, вікна чи дверей.

2. Межа, контур, обрис чого-небудь, що має певну форму; те, що обмежує, окреслює щось.

3. Технічний елемент або частина конструкції, що має форму замкнутого контуру і служить для кріплення чи розміщення інших деталей (наприклад, рамка велосипеда, віконна рама).

4. У поліграфії та дизайні — лінія або смуга, що обмежує з усіх боків текст, ілюстрацію чи інший елемент на сторінці.

5. У комп’ютерній термінології — окремий кадр у послідовності відео чи анімації; також елемент інтерфейсу, що відокремлює частину вікна програми.

6. У переносному значенні — умови, обставини, межі, у яких щось відбувається або розглядається.