Древослів

Словник Української Мови

  • облипнути

    1. Щільно покритися чим-небудь, пристати до поверхні тонким шаром (про рідину, в’язку або липку речовину).

    2. Перен. Щільно оточити, обступити когось, опинитися навколо когось у великій кількості.

  • рамик

    1. Зменшувально-пестлива форма від іменника «рама» у значенні невелика або незначна рама, каркас.

    2. (перен., розм.) Про людину, яка має дуже худу, кволиу статуру, наче складену з рам (кісток).

    3. (жарг.) Скорочене позначення рамного велосипеда (від англ. «bike frame»).

  • облипнутися

    1. Покритися щільно, рівним шаром чогось липкого, в’язкого, сипкого тощо (про поверхню).

    2. Облягти, щільно пристати до поверхні чогось (про волосся, одяг тощо).

    3. Перен. Обсісти, оточити когось, щільно обступити з усіх боків.

  • рамі

    1. Текстильне волокно, одержуване з китайської кропиви (рослини роду Boehmeria), що відрізняється міцністю, блиском і стійкістю до прання; використовується для виготовлення дорогих тканин.

    2. Тканина, виготовлена з такого волокна, зазвичай легка, гладка та матова.

    3. Рослина родини кропивових (Boehmeria nivea), зі стебел якої добувають волокно для виробництва рамі; китайська кропива.

  • облисілий

    1. Який втратив волосся, став лисим; з облисілою головою.

    2. Переносно: про місце, позбавлене рослинності, зокрема дерев; оголений, безлісий.

  • рамікотомія

    Радікотомія — хірургічна операція з перерізання заднього спинномозкового корінця (корешка) нерва для зняття болю або лікування спастичності м’язів.

  • рамінник

    Ра́мінник — рід рослин родини шовковицевих (Moraceae), до якого належать вічнозелені дерева та кущі з міцним волокном у кори, поширені в Південно-Східній Азії та Океанії; представник цього роду.

    Ра́мінник — міцне текстильне волокно, одержуване з кори рослин роду рамінник (особливо виду Boehmeria nivea), яке використовується для виготовлення ниток, тканин, канатів; також тканина з такого волокна.

  • облисілість

    1. Стан, коли волосся на голові випадає або рідшає, що призводить до видимої ділянки шкіри; оплішивіння, лисина.

    2. (У переносному значенні) Стан, коли рослинність (наприклад, на горі, схилі) знищена або відсутня, що робить поверхню оголеною.

  • рамінь

    1. (географія) Назва річки в Білорусі, лівої притоки Прип’яті, що протікає через Гомельську область.

    2. (історична географія) Назва селища міського типу в Житомирській області України, сучасна офіційна назва — Малин (вживалося до 1933 року).

  • облисіння

    1. Патологічний стан, що характеризується втратою волосся на обмеженій ділянці або на всій поверхні голови чи тіла; алопеція.

    2. Процес втрати волосся, що призводить до такого стану.