1. Який втратив волосся, став лисим; з облисілою головою.
2. Переносно: про місце, позбавлене рослинності, зокрема дерев; оголений, безлісий.
Словник Української Мови
Буква
1. Який втратив волосся, став лисим; з облисілою головою.
2. Переносно: про місце, позбавлене рослинності, зокрема дерев; оголений, безлісий.
Приклад 1:
— Ви бачили, в них ніколи не гасне світло,— підносить догори пальця облисілий пенсіонер у пенсне (тільки тепер він відривається від фоліянту). — Да-а,— докидає літній чоловік у пожмаканім костюмі, і важко второпати, про що він думає.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”