Древослів

Словник Української Мови

  • рамен

    1. Страва японської кухні, що складається з пшеничної локшини у бульйоні, часто з додаванням м’яса, овочів, яйця чи інших інгредієнтів.

    2. (рідко) Власна назва персонажів літературних творів, міфологічних чи історичних постатей.

  • облинутися

    1. (розм.) Залишитися без чогось, втратити щось, позбутися чогось; обійтися без чогось.

    2. (діал.) Уникнути чогось, ухилитися від чогось; обминутися.

  • раменний

    1. Стосовний до раменів, що стосується раменів (японської пшеничної локшини).

    2. Призначений для приготування, подачі чи споживання раменів.

  • облипання

    1. Дія за значенням дієслова “облипати” — покриття поверхні чогось тонким шаром чого-небудь липкого, в’язкого або сипкого, що пристає.

    2. (у техніці, хімії) Небажане осідання та прилипання частинок матеріалу (наприклад, каталізатора, сировини) до стінок апаратів, комунікацій, що порушує нормальний технологічний процес.

  • облипати

    1. Щільно покривати поверхню чогось, приставати до неї рівномірним шаром (про рідини, в’язкі речовини тощо).

    2. Обтягувати, щільно охоплювати (про одяг, тканину).

    3. (перен.) Набридливо постійно перебувати біля когось, надокучати своєю присутністю.

  • рамено

    1. Верхня частина руки від плечового суглоба до ліктя; плече (застаріле або поетичне).

    2. (переносне значення) Опір, сила, могутність; підтримка, захист (переважно у вислові «тверде рамено»).

    3. (технічне) Частина машини, механізму або конструкції, що має вигляд важеля, виступу або відгалуження, що відходить під кутом від основної деталі (наприклад, важеля підйомного крана).

    4. (географія, геологія) Бічний відрог гори, пагорба, гірського хребта або яр; бічна гілка русла річки, морської затоки.

    5. (архітектура) Бічна частина хрестово-купольної споруди (храму), що утворює разом з іншими такою ж частиною форму хреста в плані.

  • рамень

    1. (географія) Високий, крутий берег річки, обрив над річкою; рідше — крута гора, пагорб.

    2. (історичне) У давньоруській мові та діалектах — плече (як частина тіла).

    3. (діалектне) Лісиста гряда, пасмо невисоких гір, покритих лісом; лісистий кряж.

  • облипатися

    1. Покриватися щільним шаром чогось липкого, в’язкого або сипкого, приставати до поверхні чогось (про предмети, речі).

    2. Обростати, покриватися щільно (про рослини, що вкриваються чимось, наприклад, плодами, листям, квітами).

    3. Розм. Обсідати, оточувати когось щільною групою, натовпом.

  • облиплий

    1. Який покрився чимсь липким або в’язким, обмазався, обклеївся чимось.

    2. Який щільно вкрив собою щось, обліпив собою (про множину предметів або істот).

    3. Розм. Дуже худий, з запалими щоками.

  • рамзаїт

    Рамзаїт — мінерал класу силікатів, різновид епідоту, що кристалізується в моноклінній системі та має характерний зелений або коричнево-зелений колір; названий на честь американського мінералога Льюїса Рамзая.