Древослів

Словник Української Мови

  • растрування

    1. (у поліграфії) Процес перетворення суцільного зображення на систему окремих точок різного розміру для відтворення напівтонових ілюстрацій при друці.

    2. (у комп’ютерній графіці) Цифрове імітування або застосування растрової структури (растра) до зображення, що призводить до появи візуальної зернистості або точкового малюнка.

  • облизаний

    1. Який був облизаний, тобто очищений язиком від залишків їжі, питва тощо.

    2. Переносно: гладкий, рівний, обтічний, з полірованою поверхнею (про предмети).

    3. Переносно: надто охайний, витончений, акуратний (про зовнішній вигляд людини, часто з відтінком несхвалення).

  • рат

    1. (істор.) Військовий похід, бойова виправа, війна (уживалося переважно в давніх текстах та поетичній мові).

    2. (перен., заст.) Боротьба, сутичка, конфлікт у сфері ідей, політики тощо.

    3. (рідк.) Велика кількість, натовп, юрба людей або тварин.

  • облизати

    1. Провести язиком по поверхні чого-небудь, очищаючи, змочуючи або пробуючи на смак.

    2. Перен. Обпалити, обвітрити, торкнутися чимось руйнівним (про вогонь, мороз тощо).

    3. Перен., розм. Обробити поверхню чогось, надаючи гладкості, округлості (часто про стихії: воду, вітер).

  • рата

    1. (історичне) Частина щорічної суми податку або оброку, що сплачується поступово, в кілька строків протягом року; також сама черга такої сплати.

    2. (переносне, заст.) Частина, порція чогось, що видається або відбувається поступово; чергова внесок у якусь справу.

    3. (історичне, військове) Загін, окрема бойова одиниця в українському козацькому війську та повстанських загонах.

  • облизатися

    1. Облизати себе самого (язиком, губами), зокрема після їжі або для очищення.

    2. Перен. (розм.) Добре, старанно приготуватися до чого-небудь, опанувати щось; навчитися чогось.

  • ратай

    1. (історичне) Назва орáча, пахаря, сільського господаря, який обробляє землю ралом або плугом; символ працьовитості.

    2. (переносне, високе) Той, хто наполегливо працює в якій-небудь галузі, присвячує себе важливій справі; творець, діяч.

    3. (застаріле) Назва давнього знаряддя для орання, рала.

  • облизень

    1. Рідкісне, застаріле позначення людини, яка багато їсть, ненажеру; обжеру.

    2. У народній творчості (казках, легендах) — фантастична істота, чудовисько, що поглинає все навколо; пожирач.

  • ратанія

    1. Рослина родини полемонієвих, поширена в Південній Америці, корінь якої використовується в медицині як в’яжучий засіб; також відома як крамера (Krameria).

    2. Лікарська сировина — висушений корінь цієї рослини, що застосовується у вигляді відвару або екстракту.

  • облизнути

    1. Провести язиком по поверхні чого-небудь, змочивши слиною або очистивши від залишків їжі.

    2. Перен., розм. З великою охотою з’їсти щось, з’їсти все до чиста.

    3. Перен., розм. Про вітер, полум’я тощо: ледве торкнутися, ковзнути по поверхні.