рат

Приклад 1:
Підвівся Кря­жов – і роз­пус­тив сво­го дов­го­го язи­ка про той розб­рат, який пішов між двох “сос­ло­вий”; пох­ва­лив адміністрацію, що во­на сте­ре­же “инте­ресн иму­щих клас­сов”, що во­на піддер­жує око­но-ми­чес­кое раз­ви­тие странн” – по­ма­гає строїти залізниці, по­ма­гає за­во­ди­ти “бан­ки”, обо­ро­няє “оте­чест­вен­ную про­мыш­лен­ность пок­ро­ви­тельствен­ною сис­те­мою”,-прос­то ска­за­ти: “соз­да­ет на­род­ное бла­го”… За та­ку ве­ли­ку пос­лу­гу Кря­жов про­хав ви­пи­ти – за адміністрацію. Ви­пи­ли й за адміністрацію… Чи­нов­ник по­дя­ку­вав від “лег­ко­го сер­ця” і при­мо­вивсь ви­пи­ти за “дво­рянс­кое сос­ло­вие”.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
От як го­рю­ють пан сот­ник у свiт­ли­цi, а пан пи­сар за по­ро­гом, да­лi сей i ви­га­дав – бо вже на ви­гад­ки зав­зя­тий був – та й ка­же: – Соблаговолiте, па­не сот­ни­ку, да­ти ме­нi по­ве­ле-нiє о сок­ру­ши­тельном пре­лом­ле­нiї сiєї трик­рат­но опо-га­нiв­шої хво­рос­ти­ни, я же нинє суть у ран­зi ле­пор­та, бо са­мi со­зер­цаєте яс­ни­ми, хо­ча i не вми­ти­ми, ва­ши­ми оче­са­ми, що не­умiс­тим єсм з нею у чер­тог ваш. Почухав го­ло­ву пан Ула­со­вич, дов­го ду­мав, да­лi й ка­же: – Себто, по-ва­шо­му, пе­ре­ло­ми­ти хво­рос­ти­ну; так ти-бо ка­жеш, що се вже не хво­рос­ти­на, а ле­порт об на­шiй сот­нi, так щоб ча­сом не бу­ло нат­рус­ки вiд стар­ших; бо i сам здо­ров знаєш, що пан пол­ко­вий пи­сар щось до нас до­би­рається i так i пiдг­ля­да, щоб мок­рим ряд­ном на нас на­пас­ти.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”

Приклад 3:
320зв.# грады си лни, бэ бо рат t печен црк7въ ка- мену с™аго Гео>гия. и3 повелэ пра€дноватиє3му ноє3врія К&Ѕде.LXII, LXIIIТа• пои3де во словя=скую землю, и3 страну зал€эскую, и3 в с•удалстэи nбласти.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”