Словник Української Мови
1. (лінгв.) Властивість слова мати обличкову форму, тобто змінюватися за відмінками, числами, родами, особами чи часами; наявність у слова системи граматичних форм.
2. (філос., психол.) Властивість явища, поняття, ідеї мати конкретне, видиме вираження, втілюватися у певних формах, ознаках або проявах.
1. (від рос. растованный) Розташований, розміщений у певному порядку або послідовності (застосовується переважно щодо військових підрозділів, техніки).
2. (переносно) Організований, налаштований на певну діяльність або готовий до дії.
1. Процес надання чому-небудь певного зовнішнього вигляду, форми, особливо естетично привабливої; оздоблення, оформлення.
2. У техніці та дизайні — створення зовнішнього покриття, оболонки або фасаду, що закриває конструкцію чи комунікації та надає виробу або об’єкту завершений вигляд.
3. Переносно — надання чому-небудь (наприклад, ідеї, події) бажаного, часто поверхневого або неправдивого, зовнішнього образу; прикрашання дійсності.
1. (у поліграфії, телебаченні, комп’ютерній графіці) Сукупність паралельних ліній або точок, розташованих у певному порядку, за допомогою яких формується зображення при його друкуванні, передачі або відтворенні на екрані.
2. (у техніці) Прозора пластина з сіткою паралельних ліній, що використовується в оптичних приладах для вимірювань або визначення координат.
3. (переносно) Жорстка, стандартизована схема, шаблон або структура, яка обмежує свободу дій чи мислення.
1. Надавати чому-небудь конкретної, виразної форми; втілювати, матеріалізувати ідею, задум.
2. У техніці: обробляти поверхню деталі, надаючи їй необхідної форми, гладкості або розмірів (наприклад, на верстаті).
3. У переносному значенні: представляти когось або щось у певному образі, надавати характерних рис, робити впізнаваним.
1. (поліграфія) Система точок або ліній на прозорій плівці або склі, яка використовується при фотомеханічному способі друку для розбиття зображення на окремі елементи (растри) з метою передачі тонової глибини та напівтонів.
2. (поліграфія, комп’ютерна графіка) Цифрове зображення, сформоване з сітки пікселів (растр), кожен з яких має певний колір і яскравість, на відміну від векторної графіки, що будується на математичних описах ліній і фігур.
1. (фінанси) Процес випуску облігацій державою, муніципалітетом або компанією для залучення позикового капіталу на фінансовому ринку.
2. (фінанси) Сукупність дій та процедур, пов’язаних з розміщенням (продажем) емітентом нових облігацій інвесторам.
1. (у фінансах) Випускати облігації, позичати гроші шляхом емісії цінних паперів (облігацій), що зобов’язують позичальника повернути борг у визначений строк з виплатою відсотків.
2. (застаріле) Зобов’язувати когось, накладати обов’язок; зв’язувати зобов’язанням, умовою.
1. (у комп’ютерній графіці та поліграфії) Пов’язаний із растром, тобто зображенням, сформованим із сітки пікселів (точок), де колір і яскравість кожної точки задаються окремо, що відрізняється від векторного способу представлення зображення.
2. (про зображення, графіку) Який має структуру растра; побудований на основі регулярної сітки точок (пікселів).
1. (діал.) Набувати вигляду лиги — в’язкої, липкої маси; ставати липким, клейким.
2. (перен., діал.) Важко рухатися, ледве пересувати ногами від втоми або через важкі умови (наприклад, у глибокому снігу, бруді).