Древослів

Словник Української Мови

  • расовий

    1. Стосовний до раси, пов’язаний з расою як біологічною категорією населення.

    2. Заснований на відмінностях між расами або дискримінації за расовою ознакою.

  • облицьовувати

    1. Покривати поверхню стін, фасадів, колон тощо облицювальними матеріалами (плиткою, каменем, керамікою, панелями) для захисту, оздоблення або надання конструкції завершеного вигляду.

    2. Техн. Наплавляти або наварювати на поверхню металевого виробу тонкий шар іншого металу або сплаву для підвищення зносостійкості, антикорозійних властивостей тощо.

  • расовість

    1. Сукупність антропологічних ознак (колір шкіри, структура волосся, особливості обличчя тощо), що характеризують певну расу людини.

    2. Ідеологічна концепція, що стверджує нерівність людських рас та перевагу одних рас над іншими, використовується для обґрунтування расової дискримінації та сегрегації.

  • облицьовуватися

    1. Покривати поверхню чогось облицювальним матеріалом (кахелем, плиткою, каменем тощо) для оздоблення, зміцнення або захисту.

    2. (у пасивному стані) Бути покритим, оздобленим таким матеріалом (про поверхню).

  • расогенез

    1. Процес формування та історичного розвитку людських рас, що включає виникнення, зміну та поширення расових ознак під впливом природних, соціальних та генетичних чинників.

    2. Розділ антропології, що вивчає походження, еволюцію та взаємозв’язки рас людства.

  • облицювальний

    1. Призначений для облицювання, покриття поверхонь будівельних конструкцій, меблів тощо з метою їх оздоблення, захисту або вирівнювання.

    2. Який є складовою частиною облицювання, використовується як матеріал для такого покриття.

  • расознавство

    Расознавство — застарілий термін, що вживався на позначення псевдонаукової расової теорії, яка стверджувала про існування людських рас та їхню нерівність, використовуючи це для обґрунтування соціальної та національної дискримінації.

    Расознавство — синонімічний варіант до сучасного терміна “расизм”, що означає сукупність поглядів, заснованих на вірі у перевагу одних рас над іншими, а також політику та практику, що випливають із таких поглядів.

  • облицювальник

    1. Фахівець, який займається облицюванням поверхонь (стін, підлоги, фасадів тощо) різними матеріалами (плиткою, каменем, панелями).

    2. Робітник, що виконує облицювальні роботи в будівництві та оздобленні.

  • распатор

    Хірургічний інструмент у вигляді лопатки або гачка для відділення надкостниці від кістки або для відведення м’яких тканин під час операцій.

  • облицювання

    1. Дія за значенням дієслова “облицювати” — покриття поверхні будь-якого матеріалу (цегли, каменю, плитки, панелей тощо) для захисту, оздоблення або вирівнювання.

    2. Шар матеріалу (керамічної плитки, каменю, декоративної штукатурки, сайдингу та ін.), яким покривають стіни, фасади, печі, підлоги або інші конструктивні елементи для їх оздоблення, зміцнення або утеплення.

    3. (у техніці) Захист поверхні деталі, конструкції тонким шаром іншого, зазвичай більш міцного, корозійностійкого або декоративного матеріалу (наприклад, облицювання гумкою, пластиком, металами).