раса

1. Історично сформована група людей, що має спільні спадкові фізичні ознаки (колір шкіри, структура волосся, риси обличчя тощо), які утворилися під впливом певних географічних умов і тривалого історичного розвитку.

2. Велика систематична група в межах виду тварин або рослин, що об’єднує особини зі спільними морфологічними та фізіологічними ознаками, які передаються спадково; порода, різновид.

3. Перен. Особливий тип, різновид, категорія людей, що відрізняються певними якостями (часто іронічно або зневажливо).

Приклади:

Приклад 1:
Близнята-зерна туляться в покоси, біжить юрба червонощоких руж, сплять солодко черкуси-негритоси, біляві яблука і жовта раса груш. Рве синій вітер білі посторонці.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”

Приклад 2:
І кажуть, що за давніми якимись пророцтвами, найбільше в цій війні виграє жовта раса, отже — Японія… Sic! — глупота… По київ, базар(ах) розплодилось чимало ворожбитів та хиромантів.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”

Приклад 3:
Та давня раса не щезла, вона мешкала разом з слов’янськими приходнями і злилась в одну націю з ними. Коли прийшли руські слов’яни в свої нові оселі, ми не маємо ще певних дат, і над різними гіпотезами довго було б застановлятись; певні історичні звістки сягають VI в. по Христі.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”