1. (лінгв.) Властивість слова мати обличкову форму, тобто змінюватися за відмінками, числами, родами, особами чи часами; наявність у слова системи граматичних форм.
2. (філос., психол.) Властивість явища, поняття, ідеї мати конкретне, видиме вираження, втілюватися у певних формах, ознаках або проявах.