обличкованість

[oblɪt͡ʃkoʋɑnistʲ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (лінгв.) Властивість слова мати обличкову форму, тобто змінюватися за відмінками, числами, родами, особами чи часами; наявність у слова системи граматичних форм.

  2. (філос., психол.) Властивість явища, поняття, ідеї мати конкретне, видиме вираження, втілюватися у певних формах, ознаках або проявах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обличкованість, р. обличкованості, д. обличкованості, з. обличкованість, о. обличкованістю, м. обличкованості, к. обличкованосте

Більше записів