рамен

1. Страва японської кухні, що складається з пшеничної локшини у бульйоні, часто з додаванням м’яса, овочів, яйця чи інших інгредієнтів.

2. (рідко) Власна назва персонажів літературних творів, міфологічних чи історичних постатей.

Приклади вживання

Приклад 1:
Опадатиме плащ із пологих твоїх рамен, І шолом обпече понад шляхом навислі віти. Дишеш потом коня.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”

Приклад 2:
Тому похапцем прикриває щербатою тінню рамен золотоверхі тлінки і безіменний попіл, сплюндровані слова і внімілих веделів, здимілі пергаменти зерових, розрівняні пантеони… Нині, коли розметено високі вали одесную і шуйцю Оранти — інші, змієві, опоясують світ. Та заглушений ефір знову виносить Апостольське Слово над твоїми залізобетонними горами, не вогнем і мечем, не грекою чи іншою латинню — мовить Іван Павло II, а тою річчю, яку понехаєш у серці своїм, у домі нашім, на велелюдних Ладі і Марені 503~пощербичених торжищах: «Скільки мучеників пройшло і проходить Тобою попід Золоті Ворота, Вкраїно мого подиву!» Та чому ж по довгім важкім отупінні не здобутись і мені закляклим язиком на оклик: — Де ж ти, моє Золоте Слово?
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: іменник (однина) |