рандарство

Значення

1. Історична назва системи оренди державних маєтків у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій, зокрема в українських землях, за якої орендар (рандар) збирає податки та мита, часто з правом суду над населенням.

2. Право, привілей або сама діяльність зі збору мит, податків або орендної плати з певних земель, маєтків, млинів, корчем тощо, надане феодалом або державою.

3. У переносному значенні — система експлуатації, пригнічення, що ґрунтується на свавіллі та здирництві; також може означати самовільне керування або розпорядження чимось.

Правопис та відмінювання