• рапчак

    1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на топонімічні корені (наприклад, від назви села Рапівці, Рапів чи подібних).

    2. У місцевих говірках може використовуватися як позначення людини, пов’язаної з місцевістю, де росте або вирощується ріпак (ріпак — різновид ріпи).

  • рарах

    1. У міфології слов’янських народів — злий дух, привид, що з’являється у вигляді тіні або хмари диму, часто пов’язаний із віруваннями про неспокійних померлих або демонічних істот, що можуть навідувати людей уночі.

    2. У західноукраїнських діалектах — страховище, бука, яким лякають дітей; втілення страху або невиразної загрози.

    3. У переносному значенні — щось невиразне, ледве помітне, мов туманна пляма або тінь; часто вживається для позначення чогось неосяжного і моторошного.

  • облежування

    1. (діал.) Дія за значенням дієслова “облежувати” — обробляти, вирівнювати, обтесувати щось (наприклад, камінь або деревину).

    2. (перен., рідк.) Уважне, старанне вивчення, опрацювання чого-небудь, доведення до належного стану.

  • раритет

    1. Рідкісна, унікальна річ, що має особливу цінність через свою давнину, історичне чи культурне значення, малу кількість збережених екземплярів.

    2. Рідкісне, маловживане видання (книга, журнал тощо), що становить бібліографічну цінність.

    3. (У розширеному значенні) Рідкісне, незвичайне явище або предмет, який важко знайти або отримати.

  • облежувати

    1. (спеціально) Обробляти лежанням, витримувати щось (наприклад, вино, сир) певний час у сприятливих умовах для набуття кращих якостей; вилежувати.

    2. (рідко) Проводити час лежачи, бездіяльно; лежати.

  • раритетний

    1. Такий, що має велику рідкісну цінність через свою давнину, унікальність або обмежений тираж; що є раритетом.

    2. (У переносному значенні) Надзвичайно рідкісний, майже непомітний, що трапляється вкрай нечасто.

  • раритетність

    Властивість предмета, явища або поняття бути рідкісним, унікальним, що має велику колекційну, історичну чи культурну цінність через свою малопоширеність.

    Ступінь, міра рідкісності, унікальності певного об’єкта (наприклад, книги, монети, марки), що визначає його особливу цінність.

  • облежуватися

    1. Довго лежати, перебувати в лежачому положенні, часто з відтінком лінощів, байдужості або хвороби.

    2. (переносно) Перебувати в стані бездіяльності, пасивності, марно витрачати час.

  • раріг

    Раріг — власна назва давньоруського міста, що існувало в X–XIII століттях на території сучасної Чернігівщини; літописний Радогощ, одна з найважливіших фортець Сіверської землі, зруйнована монголами.

    Раріг — власна назва річки в Україні, лівої притоки Десни, що протікає територією Чернігівської області.

  • облесливий

    Який має властивість облещувати; сповнений лестощів, підлесливий.