Словник Української Мови
Буква
1. Рідкісна, унікальна річ, що має особливу цінність через свою давнину, історичне чи культурне значення, малу кількість збережених екземплярів.
2. Рідкісне, маловживане видання (книга, журнал тощо), що становить бібліографічну цінність.
3. (У розширеному значенні) Рідкісне, незвичайне явище або предмет, який важко знайти або отримати.
Приклад 1:
А на столі у вітальні ціле багатство — купи книжкових новинок: щойно видані збірки поезій і перекладів з автографами авторів, нова філософська монографія, рідкісний альбом художника, якийсь букіністичний раритет, запаморочливий витвір Чеського клубу любителів поезії, видання з діаспори — їх везли й надсилали господареві всіма можливими (і неможливими) шляхами з усіх куточків світу. До цього стола хотілося звертатися так, як у Чеховському «Вишневому саді» звертаються до старої родинної шафи, — «вельмишановний столе»… Знаєш, що тобі можуть позичити щось із цього багатства, особливо якщо ти скористаєшся цим для роботи, якщо використаєш для потрібної справи — як творчий імпульс.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”