Значення
-
Властивість предмета, явища або поняття бути рідкісним, унікальним, що має велику колекційну, історичну чи культурну цінність через свою малопоширеність.
-
Ступінь, міра рідкісності, унікальності певного об’єкта (наприклад, книги, монети, марки), що визначає його особливу цінність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. раритетність, р. раритетності, д. раритетності, з. раритетність, о. раритетністю, м. раритетності, к. раритетносте