1. Такий, що має велику рідкісну цінність через свою давнину, унікальність або обмежений тираж; що є раритетом.
2. (У переносному значенні) Надзвичайно рідкісний, майже непомітний, що трапляється вкрай нечасто.
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що має велику рідкісну цінність через свою давнину, унікальність або обмежений тираж; що є раритетом.
2. (У переносному значенні) Надзвичайно рідкісний, майже непомітний, що трапляється вкрай нечасто.
Приклад 1:
Телевізор, убитий корейський «First», був безпілотним і німим, а холодильник, раритетний радянський «Морозко», виявився заразом і єдиним джерелом світла в кімнаті. Розчулила лазничка, викладена жовтими лікарняними кахлями, з тріснутим унітазом та душовою зі стоком у підлозі.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”