1. У міфології слов’янських народів — злий дух, привид, що з’являється у вигляді тіні або хмари диму, часто пов’язаний із віруваннями про неспокійних померлих або демонічних істот, що можуть навідувати людей уночі.
2. У західноукраїнських діалектах — страховище, бука, яким лякають дітей; втілення страху або невиразної загрози.
3. У переносному значенні — щось невиразне, ледве помітне, мов туманна пляма або тінь; часто вживається для позначення чогось неосяжного і моторошного.