1. Дія за значенням дієслова “облуплювати” — видалення луски, шкаралупи, зовнішнього шару чогось.
2. Результат такої дії; стан того, що облупилося, втратило верхній шар (про фарбу, штукатурку тощо).
-
раптовість
1. Абстрактний іменник, що означає властивість або стан чогось, що відбувається несподівано, без попередження, різко й миттєво.
2. Конкретна подія, вчинок або явище, що мають ознаки несподіваності й миттєвості.
-
обледеніти
1. Покритися льодом, стати обледенілим (про предмети, поверхні).
2. Покритися шаром льоду, що утворився від замерзання вологи (про вікна, гілки дерев тощо).
3. Перен. Стати холодним, нечутливим, байдужим; затвердіти (про серце, душу).
-
раптово
Несподівано, непередбачено, зненацька, без попередження.
-
обледенітися
1. Покритися льодом, обмерзнути, перетворитися на лід (про воду, вологу поверхню).
2. Переносно: стати холодним, нечутливим, байдужим, жорстоким (про людину, її серце, душу).
-
раптом
1. Несподівано, непередбачено, зненацька, коли цього ніхто не очікував.
2. Умовно, припустимо, якщо станеться так, що (виражає можливість чогось у майбутньому).
-
облежаний
1. Який довгий час лежав, перебував у лежачому положенні, застиг у такій позі (про людину, тварину).
2. Який довго лежав, зберігався, набув певних ознак від тривалого лежання (про предмети, продукти тощо).
3. Який став зручним, пристосованим для лежання, від лежання (наприклад, про місце).
-
раптянка
1. Рідкісна назва рослини з родини айстрових, відомої як чорнобривці (Tagetes), що має яскраві жовтогарячі квітки та використовується в декоративному садівництві.
2. У народній творчості та поезії — символічна назва для квітки, що асоціюється з простотою, сільською красою алегоричне втілення рідного краю.
-
облежати
1. (про тіло) Втратити чутливість, затерпнути через тривалий тиск або незручне положення, коли кровообрахення утискається.
2. (переносно) Довго та без діла перебувати десь, лежати, зазвичай викликаючи несхвалення; обленитися.
3. (діал.) Лежачи, зайняти, охопити якийсь простір; облягти.
-
облежатися
1. (про тварин) Довго лежати на одному місці, залягати, звикнувши до певного положення або місця.
2. (переносно, розм.) Довго перебувати в стані бездіяльності, нерухомості, ледарювати.