Процес відшаровування, відлущування поверхневого шару (луски, кірочки, фарби тощо) від основного матеріалу.
У техніці — дефект у вигляді відриву або відшарування покриття (наприклад, лакофарбового, оксидного) від металевої основи.
-
рапортичка
1. Документ, що містить короткий письмовий звіт про виконання завдання або стан справ, який подається вищому керівництву, особливо в установах, військових частинах чи державних органах.
2. У військовій справі — короткий письмовий доповідний документ установленого зразка, що подається командиру (начальнику) з питань службової діяльності.
3. Розм. про коротку, формальну, часто бюрократичну, доповідь або повідомлення.
-
облузувати
1. Знімати лузу (шкірку, оболонку) з чогось; очищати від лушпиння.
2. Розмовне. Сильно побити, піддати тілесному покаранню.
3. Розмовне, переносне значення. Суворо дорікнути, сварити когось; дати прочухана.
-
рапортувати
Офіційно доповідати вищому за посадою про виконання наказу, отримане доручення або про стан справ.
У військовій справі: повідомляти командиру або начальнику про виконання бойового завдання, наказу, а також про будь-які важливі події, що відбулися в підрозділі.
Переносно: докладно інформувати когось про щось, часто з відтінком офіційності або жартівливо.
-
облузуватися
1. Втрачати луску, шкірку, поверхневий шар; лущитися, облущуватися (про рослини, плоди тощо).
2. Розмовне. Сильно напитися, дістати стану сп’яніння.
-
рапортуватися
1. (у військовій та офіційно-діловій практиці) Повідомляти про свій прихід, прибуття або присутність вищому за посадою керівнику, черговому тощо, як правило, для отримання наказів або відзначення факту виконання службового обов’язку.
2. (переносно, рідше) Доповідати про себе, свої дії або становище; звітуватися.
-
облук
1. (географія) Місцевість у Києві, історична місцевість на Подолі, розташована між горами Замковою, Уздихальницею, Щекавицею та річкою Почайною.
2. (історичний термін) Назва однієї з найдавніших частин (кінців) давньоруського Києва, що існувала вже в Х–ХІІ століттях; Поділ.
-
облупаний
1. Який має пошкоджену, зішарпану поверхню з відшаруванням, відпаданням верхнього шару (фарби, штукатурки, луски тощо); обдертий, облуплений.
2. Розм. Про людину: дуже втомлений, знесилений; з загальним погіршенням стану шкіри, волосся через хворобу, виснаження.
-
облупати
1. Зняти лупу, шкаралупу, верхній шар чогось; очистити від поверхневого покриття.
2. Розм. Пошкодити, подряпати поверхню чогось, збити (фарбу, штукатурку тощо).
3. Розм., перен. Розкрити чиїсь недоліки, таємні вчинки; вивести на чисту воду.