1. Властивість або якість облудної людини; лицемірство, дволичність, нещирість у вчинках, словах або ставленні.
2. Поведінка, вчинки або слова, що характеризуються облудою; лицемірна, удавана дія чи вираз.
-
рапіристка
Спортсменка, яка займається фехтуванням на рапірах.
-
облудно
1. (від дієслова “облуднути”) — обманливо, шахрайськи, шляхом обману або підступу.
2. (застаріле) — марно, даремно, безплідно.
-
рапірний
1. Стосовний до рапіри, призначений для неї (про зброю, спорядження тощо).
2. Призначений для фехтування на рапірах, пов’язаний із ним.
-
облузаний
1. Який має луску, що відшаровується, відпадає; зішарпаний, здертий (про поверхню, покриття тощо).
2. Перен. Зношений, бідний, обірваний (про одяг, взуття).
3. Перен. Про людину: знесилений, змучений, змарнілий.
-
рапіти
Рапіти — у техніці: обробляти метал різанням за допомогою спеціального інструменту (рапі́вника), знімаючи тонку стружку для отримання точних розмірів та гладкої поверхні.
Рапіти — у гірничій справі: проводити прохідницькі роботи (наприклад, проходку штреку) за допомогою рапі́вної машини (рапі́вника).
-
облузати
1. Відділяти, знімати лузку (верхню шарку, шкірку) з чогось; очищати від лушпиння.
2. Перен. позбавляти чогось зовнішнього покриття, шару; здирати, обшкрібати.
3. Розм. про поверхню: втрачати верхній шар, покриття; лущитися, відшаровуватися.
-
рапітися
1. (діал.) Торкатися чогось, чіплятися за щось, зачіпати.
2. (діал.) Доторкатися до чогось руками, братися за щось, обмацувати.
3. (перен., діал.) Втручатися в щось, займатися чимось, братися за якусь справу.
-
облузатися
Втрачати шар чогось, що покриває поверхню (фарби, штукатурки тощо), відшаровуватися, обсипатися.
Розмовне: дуже знервуватися, втратити самовладання, вийти з себе.
-
рапорт
1. Офіційний письмовий або усний доповідь, звіт про виконання завдання, стан справ тощо, що подається вищому керівництву, командуванню або відповідному органу, особливо у військовій, морській або державній службі.
2. У мистецтві та дизайні: закономірне повторення однакових або періодично змінних елементів (мотивів) у композиції орнаменту, візерунка, тканини, килима тощо.