• регістр-клямка

    1. Спеціальна клямка (засув, защіпка) на вікні або дверцятах, яка дозволяє фіксувати їх у кількох різних положеннях (наприклад, для провітрювання) завдяки механізму з рядом пазів.

    2. Розмовна назва віконної або дверної ручки з вбудованим механізмом блокування та регулювання ступеня відкривання, що має кілька фіксованих позицій.

  • регістровий

    1. Стосовний до регістру (офіційного списку, переліку, каталогу), пов’язаний з ним; призначений для реєстрації, обліку.

    2. Стосовний до реєстру (державного органу, що здійснює реєстрацію прав, операцій тощо), що належить до нього; той, що ведеться таким реєстром.

    3. У комп’ютерній техніці та програмуванні: стосовний до регістру (спеціальної комірки пам’яті процесора або форми подання символів), пов’язаний з ним.

  • регістр-перемикач

    1. Механізм або елемент керування (зазвичай у вигляді важіля, кнопки або перемикача) на друкарській машинці, який дозволяє змінювати регістр (нижній/верхній) для друку малих або великих літер, а також символів, розташованих на верхньому ряді клавіш.

    2. У сучасній комп’ютерній техніці та електронних пристроях — клавіша на клавіатурі (наприклад, Shift, Caps Lock), програмний перемикач або функція, призначені для зміни регістру вводимих символів або режиму введення тексту.

  • регістрування

    1. Дія за значенням дієслова “регіструвати”; процес внесення, записування чи фіксації даних, фактів, документів, об’єктів у певний список, журнал, реєстр або базу даних для обліку, надання офіційного статусу або з метою систематизації.

    2. Технічний процес фіксації, записування параметрів, стану або змін певної величини (наприклад, температури, тиску, швидкості) за допомогою спеціальних приладів (реєстраторів).

    3. У комп’ютерних технологіях — процедура офіційного внесення користувача, програми, доменного імені тощо до системи обліку з метою отримання доступу, ідентифікації або закріплення прав.

  • регіт

    1. Гучний, нестримний сміх, часто з ритмічними видихами та характерними звуками; реготання.

    2. (у діалектах) Голосіння, плач із заходинням, рев.