Регіоярус — власна назва геологічного підрозділу (ярусу) середнього міоцену в неогеновій системі, що використовується в регіональній стратиграфії Паннонського басейну (територія сучасної Угорщини, Сербії, Хорватії та суміжних областей).

Регіоярус — стратиграфічний горизонт, що відповідає інтервалу приблизно 11,6–9,7 мільйонів років тому, і характеризується специфічним комплексом викопних організмів (переважно прісноводних молюсків та остракод), що накопичувалися в озерно-річкових умовах Паннонського басейну.

1. Спеціальний пристрій або механізм для швидкої фіксації, обліку, реєстрації чого-небудь (наприклад, показів лічильника, температури, тиску).

2. У музиці: діапазон голосу або музичного інструменту, що характеризується однаковим тембром (наприклад, головний, фальцетний, грудний регістр).

3. У комп’ютерній техніці та програмуванні: комірка або група комірок оперативної пам’яті процесора для тимчасового зберігання даних, команд або адрес під час обчислень.

4. У поліграфії та текстових редакторах: різновид шрифту (накреслення літер) у межах одного гарнітуру, що відрізняється за нахилом, товщиною або шириною (наприклад, регістр курсивний, напівжирний).

5. У лінгвістиці: різновид мовлення, що використовується у певній сфері спілкування або ситуації (наприклад, офіційно-діловий, розмовний регістр).

6. У архітектурі: кожен з горизонтальних рядів, смуг, що складають членування фасаду будівлі, картини, різьблення тощо.

1. Пристрій або прилад, призначений для автоматичної реєстрації, фіксації та запису певних параметрів, процесів або даних (наприклад, відеореєстратор, реєстратор польотних даних).

2. Посада службовця, який займається реєстрацією, обліком та оформленням документів, фактів або подій (наприклад, в установі, суді, реєстратурі).

3. Спеціальна книга, журнал або електронний реєстр для систематичного запису та обліку інформації, документів чи операцій.

4. У комп’ютерній техніці — невелика, але швидка комірка пам’яті процесора для тимчасового зберігання даних або адрес під час виконання операцій.

1. У системах управління базами даних — спеціальний файл або структура, що фіксує всі зміни в базі даних (транзакції) у хронологічному порядку для можливості відновлення інформації після збоїв.

2. У програмуванні та системах контролю версій — основне сховище (репозиторій) даних або коду, з якого відбувається їх копіювання, розгалуження або синхронізація для подальшої роботи.