регістр

[rɛɦistr] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Спеціальний пристрій або механізм для швидкої фіксації, обліку, реєстрації чого-небудь (наприклад, показів лічильника, температури, тиску).

  2. У музиці: діапазон голосу або музичного інструменту, що характеризується однаковим тембром (наприклад, головний, фальцетний, грудний регістр).

  3. У комп’ютерній техніці та програмуванні: комірка або група комірок оперативної пам’яті процесора для тимчасового зберігання даних, команд або адрес під час обчислень.

  4. У поліграфії та текстових редакторах: різновид шрифту (накреслення літер) у межах одного гарнітуру, що відрізняється за нахилом, товщиною або шириною (наприклад, регістр курсивний, напівжирний).

  5. У лінгвістиці: різновид мовлення, що використовується у певній сфері спілкування або ситуації (наприклад, офіційно-діловий, розмовний регістр).

  6. У архітектурі: кожен з горизонтальних рядів, смуг, що складають членування фасаду будівлі, картини, різьблення тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. регістр, р. регістра, д. регістрові, з. регістр, о. регістром, м. регістрі, к. регістре

Походження слова (Етимологія)

Слово «регістр» походить від середньолатинського registrum, яке раніше мало форму regestum і було пов’язане зі словом regesta (мн.) — «список, перелік, реєстр». Це слово, своєю чергою, походить від латинського дієслова regerre — «вносити, реєструвати, записувати». В українську мову слово потрапило через німецьке посередництво (німецьке Register — «реєстр, список; зміст; (муз.) регістр»). Спочатку воно означало «список, реєстр», а згодом набуло й інших значень: «ділянка звукового діапазону» та «регулятор у деяких машинах».
Споріднені слова:реєстр, регент, регіональний

Більше записів