Словник Української Мови
1. (як складова власної назви) Пов’язаний з редакційною підготовкою та випуском друкованої продукції, що стосується діяльності конкретної установи, наприклад, Редакційно-видавничий відділ.
2. (як загальний термін) Який стосується одночасно редакційної обробки (редагування) та видавничого процесу (випуску) друкованих матеріалів, творів.
1. Колектив працівників редакції (у 3-му значенні) або відповідний структурний підрозділ установи, що займається редагуванням, підготовкою до друку та випуском друкованих, аудіовізуальних або електронних видань (книг, газет, журналів, програм тощо).
2. Процес редагування тексту, внесення в нього виправлень, змін з метою поліпшення форми та змісту; результат такої роботи.
3. Приміщення, де розміщується та працює такий колектив або підрозділ.
4. Одна з варіантних форм тексту художнього, наукового, музичного твору або окремої його частини, що відрізняється від інших редакцій певними особливостями.
5. У лінгвістиці — різновид, варіант мови, що використовується в певних видах писемного тексту (наприклад, церковнослов’янська мова різних редакцій).
1. (від фр. redan — зубець) Фортифікаційна споруда у вигляді виступу з двома фасами (бічними стінами), що утворюють кут, звернений вершиною до противника; застосовувалася для захисту підступів до основного валу.
2. (у спортивному сленгу) Різкий виступ або перепад висоти на трасі для стрибків на велосипеді, мотоциклі, сноуборді тощо, що дозволяє спортсмену відірватися від поверхні для виконання трюка.
3. (застаріле) Рідкісна вживана назва для різкого схилу, урвища або яру.
1. Стосовний до редемаркації, тобто повторного встановлення або перевірки державного кордону з уточненням його лінії на місцевості.
2. Пов’язаний із процесом відновлення або відтворення меж, межових знаків, що існували раніше, після їх руйнування або зникнення.
Процес повторного встановлення або перевірки державного кордону з уточненням його лінії на місцевості та відновлення прикордонних знаків.