Процес формування рельєфу земної поверхні під впливом внутрішніх (ендогенних) та зовнішніх (екзогенних) сил Землі.

1. (істор.) Офіційний письмовий звіт, доповідь, повідомлення про хід справ, події (переважно військові або дипломатичні), що надсилається вищому керівництву, уряду тощо.

2. (заст.) Швидке повідомлення, новина, звістка.

1. У філософії та соціальних науках — процес або результат усвідомлення відносності, умовності будь-яких значень, норм, істин або цінностей, що вважалися раніше абсолютними та незмінними.

2. У лінгвістиці — перетворення повного речення на підрядне речення (зокрема, означення) за допомогою сполучників або сполучних слів (наприклад, відносних займенників чи прислівників), тобто утворення релятивних (відносних) конструкцій.

1. Філософська концепція, що заперечує абсолютний, об’єктивний характер пізнання, істини, моральних норм тощо, вважаючи їх відносними, обумовленими історичними обставинами, суб’єктивними факторами або конкретною системою відліку.

2. У ширшому вжитку — ставлення, позиція, що визнає відносність і умовність будь-яких критеріїв, принципів або цінностей, відмовляючись від чітких абсолютних оцінок.