Значення
-
У філософії та соціальних науках — процес або результат усвідомлення відносності, умовності будь-яких значень, норм, істин або цінностей, що вважалися раніше абсолютними та незмінними.
-
У лінгвістиці — перетворення повного речення на підрядне речення (зокрема, означення) за допомогою сполучників або сполучних слів (наприклад, відносних займенників чи прислівників), тобто утворення релятивних (відносних) конструкцій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. релятивізація, р. релятивізації, д. релятивізації, з. релятивізацію, о. релятивізацією, м. релятивізації, к. релятивізаціє