1. (Про структуру міста, транспортну мережу) Такий, що поєднує радіальні (що розходяться від центру) та кільцеві (концентричні) напрямки або елементи.

2. (Про розташування, форму) Утворений або організований за принципом перетинання кіл та променів, що виходять із спільного центру.

1. Який поєднує радіальне (променеве) та осьове (подовжнє) розташування, напрямок або будову.

2. У архітектурі: тип планування міст або будівель, при якому основні елементи (магістралі, транспортні лінії) розташовані вздовж радіусів (променів), що розходяться від центрального ядра (осі).

1. Який стосується гідравлічної машини (насоса або двигуна), в якій поршні або плунжери розташовані радіально (перпендикулярно або під кутом до центральної осі блоку циліндрів) і обертаються разом з ним, здійснюючи роботу за рахунок зміни об’єму робочих камер.

Який стосується радіального розточування — обробки отворів різцями, що рухаються радіально (від центру до периферії або навпаки).

1. Призначений для свердління отворів з можливістю переміщення інструменту вздовж радіуса оброблюваної деталі або по радіальних напрямках.

2. Пов’язаний з радіально-свердлильним верстатом, що має колону, навколо якої обертається і переміщається вгору-вниз свердлильна головка (шпиндель), що забезпечує обробку деталей у різних точках без їх перевстановлення.