Древослів

Словник Української Мови

  • радіативний

    1. Який стосується радіації, пов’язаний з нею; властивий радіації.

    2. Який має властивість випромінювати енергію у вигляді частинок або електромагнітних хвиль.

    3. У фізиці: що описує теплообмін шляхом випромінювання (на відміну від кондукції та конвекції).

  • циферблатний

  • радіатор

    1. Пристрій для охолодження рідини (води, оливи тощо) у двигунах внутрішнього згоряння, системах опалення, промисловому устаткуванні, що працює за принципом відведення тепла через поверхню численних трубочок або пластин, омиваних повітрям або іншим теплоносієм.

    2. Елемент системи центрального опалення, зазвичай металевий виріб (чавунний, сталевий, алюмінієвий), призначений для передачі тепла від гарячої води, що циркулює всередині, повітрю приміщення.

    3. Застаріла назва антени (переважно телевізійної або радіоприймальної), що вживалася в побуті.

  • ціанетилцелюлоза

  • радіаторний

    1. Стосунковий до радіатора (теплорозподільний пристрій системи опалення або охолодження), призначений для нього або властивий йому.

    2. Стосунковий до радіатора (пристрою для випромінювання електромагнітних хвиль), призначений для нього або властивий йому.

  • цикля

  • радіаційний

    1. Стосунний до радіації, властивий їй; пов’язаний з випромінюванням або дією радіоактивних речовин.

    2. Призначений для захисту від радіації, пов’язаний із заходами протидії радіаційному впливу.

    3. Отриманий, створений або функціонуючий за допомогою радіації, іонізуючого випромінювання.

  • цикнути

  • радіаційно

    1. Спосіб, пов’язаний з випромінюванням або дією радіації, іонізуючого випромінювання.

    2. Спосіб, що стосується використання радіації, радіаційних технологій або методів.

  • цикнутися