1. Який поєднує радіальне (променеве) та осьове (подовжнє) розташування, напрямок або будову.
2. У архітектурі: тип планування міст або будівель, при якому основні елементи (магістралі, транспортні лінії) розташовані вздовж радіусів (променів), що розходяться від центрального ядра (осі).