Словник Української Мови
Буква
1. Відрізок прямої, що з’єднує центр кола або кулі з будь-якою точкою кола або поверхні кулі, а також довжина цього відрізка.
2. Відстань від центра чого-небудь до його межі або до місця поширення якої-небудь дії, впливу тощо.
3. У анатомії — одна з двох кісток передпліччя, розташована з боку великого пальця.
Приклад 1:
Нехай матеріальна точка в момент часу t знаходиться в положенні А з радіус– вектором 1r . Через проміжок часу t∆ точ- ка переміститься в положення В з р адіус- вектором 2r .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
2 Х Y Z O >< υ υ Вектором середньої швидкості >< υ ру ху точки в інтервалі часу від t до tt ∆+ називається відношення приросту r∆ радіус-вектора точки за цей інтервал часу до його величини t∆ : t r ∆ ∆>=< υ . Вектор >< υ напрямлений так само як r∆ , тобто вздовж хорди
--- Андієвська Емма, "Роман про людське призначення"
Приклад 3:
Продиференціюємо за часом вираз для радіус -вектора r , враховуючи, що i , j , k – сталі вектори. У результаті отр и- маємо вираз kdt dzjdt dyidt dx dt dr ++==υ .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”