Словник Української Мови
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “копитце”: маленьке копито тварини, зокрема коня.
2. Розмовна назва грибка роду Helvella (гельвела), який має характерну форму, що нагадує копито.
3. Діалектне позначення невеликої купки, грудочки чогось (наприклад, землі, піску).
1. Збиратися, накопичуватися у великій кількості, нагромаджуватися (про предмети, явища, інформацію тощо).
2. Скупчуватися, товпитися разом у великій кількості (про людей, тварин).
1. (розм.) Збирати, накопичувати щось у великій кількості, часто з відтінком зайвої скупості або акумулювання непотрібного.
2. (перен., розм.) Скупчуватися, нагромаджуватися у великій кількості (про людей, тварин, предмети).
1. Дія за значенням дієслова копичити; накопичення, збирання чогось у великій кількості, зазвичай поступово.
2. (у геології) Процес утворення копиці (насипу) гірських порід або корисних копалин внаслідок зовнішніх геологічних процесів.
3. (у техніці, металургії) Накопичення, збір чогось у спеціальному резервуарі або місці для подальшого використання (наприклад, копичення газу, води).
1. Невелика стіжка сіна, соломи або колосся, зібрана на полі після косовиці та складена у конусоподібну купу для просушування.
2. Велика купа, груда чого-небудь сипкого (наприклад, зерна, піску).
3. Розм. Велика кількість, сила, безліч кого-небудь або чого-небудь.
4. Власна назва географічних об’єктів (наприклад, гора Копиця в Українських Карпатах).
1. Спеціальний пристрій або машина для збирання сіна в копиці, що використовується в сільському господарстві.
2. Застаріла назва робітника, який займався ручним збиранням (загрібанням) сіна в копиці під час сінокосу.
Копицевоз — спеціалізований самохідний сільськогосподарський комбайн, призначений для збирання, транспортування та укладання сіна або соломи в копиці (стоги).
Копицевоз — вантажний автомобіль або причіп, обладнаний механізмом для перевезення готових копиць (стогів) сіна чи соломи.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “копитце” у значенні копита тварини, зокрема коня.
2. Назва невеликої грибної тіла (базидіоміцету) з родини герицієвих, що має характерну витягнуту форму, схожу на копито, часто вживається для позначення видів роду *Hydnum* (наприклад, *Hydnum repandum* — їжовик жовтуватий, відомий у народі як “лисичка”).
3. Рідкісна народна назва для певних видів рослин, квітки або насіннєві коробочки яких за формою нагадують копито (наприклад, окремі види конвалій, зозулинців).
1. Медичний термін, що позначає патологічну деформацію нігтьової пластини пальців рук або ніг, при якій вона значно потовщується та викривляється, набуваючи опуклої форми, схожої на копито тварини; часто є симптомом хронічних захворювань легень, серця або печінки.
2. У ботаніці — форма листка, пелюстки або іншої частини рослини, що візуально нагадує за формою копито.
Який має форму, схожу на копито тварини.
У медицині: що стосується або нагадує форму копита, зокрема про хрящові утворення (наприклад, копитоподібний хрящ гортані).