копичення

[kopɪt͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Економіка) –

    Дія за значенням дієслова копичити; накопичення, збирання чогось у великій кількості, зазвичай поступово.

  2. (Геологія) –

    (у геології) Процес утворення копиці (насипу) гірських порід або корисних копалин внаслідок зовнішніх геологічних процесів.

  3. (Техніка) –

    (у техніці, металургії) Накопичення, збір чогось у спеціальному резервуарі або місці для подальшого використання (наприклад, копичення газу, води).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. копичення, р. копичення, д. копиченню, з. копичення, о. копиченням, м. копиченні, к. копичення

Більше записів