копичення

1. Дія за значенням дієслова копичити; накопичення, збирання чогось у великій кількості, зазвичай поступово.

2. (у геології) Процес утворення копиці (насипу) гірських порід або корисних копалин внаслідок зовнішніх геологічних процесів.

3. (у техніці, металургії) Накопичення, збір чогось у спеціальному резервуарі або місці для подальшого використання (наприклад, копичення газу, води).

Приклади вживання

Приклад 1:
Тому на) копичення капіталу може створювати джерела міграції і визначати на) прямок потоків. В цілому стихійне перекидання надлишкової робочої сили з одної ланки світового господарства в інші уособлює не) рівномірність розвитку ринкової економіки.
— Невідомий автор, “120 Soloninko Ks Mizhnarodna Ekonomika Tech”

Частина мови: іменник (однина) |