Значення
- (Лінгвістика) –
(розм.) Збирати, накопичувати щось у великій кількості, часто з відтінком зайвої скупості або акумулювання непотрібного.
- (Лінгвістика) –
(перен., розм.) Скупчуватися, нагромаджуватися у великій кількості (про людей, тварин, предмети).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. копичита, р. копичити, д. копичиті, з. копичиту, о. копичитою, м. копичиті, к. копичито