Словник Української Мови
1. Вид технічної розвідки, що полягає в отриманні інформації шляхом перехоплення, аналізу та обробки радіосигналів, радіопередач і радіовипромінювань противника.
2. Підрозділ або служба в армії чи спеціальних органах, які займаються таким видом розвідувальної діяльності.
1. Призначений для ведення радіорозвідки, тобто для виявлення, перехоплення та аналізу радіосигналів, радіопередач і радіовипромінювань противника з метою отримання розвідувальних даних.
2. Пов’язаний із технічними засобами, системами або підрозділами, що здійснюють такі завдання (наприклад, радіорозвідувальна станція, радіорозвідувальний комплекс).
1. Вид технічної розвідки, що здійснюється за допомогою радіоелектронних засобів з метою виявлення, перехоплення, аналізу та локалізації джерел радіовипромінювання (радіопередавачів, радіолокаційних станцій тощо) для отримання розвідувальної інформації.
2. Сукупність організаційних та технічних заходів, спрямованих на ведення такої розвідки.
Радіорозжарення — технологічний процес нагрівання матеріалів за допомогою електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону, що використовується в промисловості для сушіння, плавлення, пайки або термічної обробки.
Радіорозжарення — власна назва конкретного методу або технології в галузях матеріалознавства, металургії або виробництва, зазвичай закріплена за патентом, технічним процесом чи установкою.
1. (у техніці) Позначення для типу електронних ламп, які мають розжарювальний катод, що нагрівається за допомогою струму, для випромінювання електронів.
2. (у радіотехніці) Стосовний до радіоприймачів або вузлів, що працюють на радіолампах розжарювального типу (наприклад, радіорозжарний приймач).