1. У давньослов’янській міфології — богиня, покровителька родин, пологів, дітей та жіночої долі, одна з рожаниць.
2. Заст. Жінка або дівчина в день її народження або в іменини; іменинниця.
Словник Української Мови
1. У давньослов’янській міфології — богиня, покровителька родин, пологів, дітей та жіночої долі, одна з рожаниць.
2. Заст. Жінка або дівчина в день її народження або в іменини; іменинниця.
1. Ритмічні удари долонь одна об одну або об щось для вираження схвалення, захоплення, вітання; аплодисменти.
2. (переносно) Схвалення, визнання, захоплені відгуки (часто висловлювані публічно).
1. Дія за значенням дієслова “оплескувати” — обшивання, обшиття чогось тканиною, шкірою або іншим матеріалом по поверхні.
2. Технічний термін у виробництві, що позначає процес нанесення тонкого шару металу (наприклад, золота, срібла) на поверхню іншого металу шляхом проковування або прокатки.
1. Зменшувально-пестлива форма від прикметника “рожевий”: що має світло-рожевий колір, трохи рожевий.
2. (переносно) Наївно-оптимістичний, що бачить усе в приємному, ідеалізованому світлі; безтурботний.
1. Сильно бити, ляскати когось долонею по спині, плечах або інших частинах тіла, часто виражаючи схвалення, захоплення або жартівливе покарання.
2. (перен., розм.) Різко критикувати, осуджувати когось або щось; давати негативну оцінку.
1. Який має колір пелюсток троянди; блідо-червоний, світло-червоний з різними відтінками.
2. Перен. Надмірно спрощений, ідилічний, що не враховує реальних труднощів; надто оптимістичний (про погляди, думки тощо).
3. У складі ботанічних та зоологічних назв: що має ознаку такого кольору (напр., рожевий лотос, рожевий пелікан).
1. (про рослини) Утворювати зав’язь, плоди внаслідок запилення та запліднення; запліднюватися.
2. (біол., про статеві клітини, зиготу) Зазнавати процесу злиття чоловічої та жіночої статевих клітин, що призводить до утворення зиготи; запліднюватися.
3. (перен.) Ставати плідним, родючим, насиченим корисними речовинами (про ґрунт); збагачуватися.
1. Такий, що має пломбу; закритий, запечатаний за допомогою пломби для гарантії цілісності, недоторканності або контролю доступу.
2. (у спеціальних сферах) Про об’єкт (наприклад, прилад обліку, вантаж, транспортний засіб), на який встановлено офіційну контрольну пломбу відповідними органами для фіксації показників, запобігання несанкціонованому втручанню або забезпечення митного чи іншого контролю.