копитце

[kopɪtt͡sɛ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Зоологія) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “копитце” у значенні копита тварини, зокрема коня.

  2. (Ботаніка) –

    Назва невеликої грибної тіла (базидіоміцету) з родини герицієвих, що має характерну витягнуту форму, схожу на копито, часто вживається для позначення видів роду *Hydnum* (наприклад, *Hydnum repandum* — їжовик жовтуватий, відомий у народі як “лисичка”).

  3. (Ботаніка) –

    Рідкісна народна назва для певних видів рослин, квітки або насіннєві коробочки яких за формою нагадують копито (наприклад, окремі види конвалій, зозулинців).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. копитце, р. копитця, д. копитцю, з. копитце, о. копитцем, м. копитці, к. копитце

Приклади з художньої літератури

  • Я до нього — у ластів’ячому попелі лежать кісточки і копитця нашого бині…
    — Микола Вінграновський

Більше записів