Словник Української Мови
1. Культова споруда для виконання релігійних обрядів, церква (у християн); загальна назва будівлі для богослужінь у різних релігіях.
2. Переносно: місце, присвячене служінню мистецтву, науці, просвітництву тощо; високочтиме, шановане місце.
3. Переносно, вислів: «храм науки», «храм мистецтва» — про установу, організацію або саму діяльність у цих галузях.
1. Позбутися чогось, втратити, залишитися без чогось, що раніше було у власності чи користуванні.
2. Втратити якість, властивість, стан або можливість; перестати мати, відчувати щось.
3. Зазнати втрати когось через смерть.
4. Допуститися втрати, зменшення чогось у кількості, обсязі, вартості тощо.
1. Який призначений для штурму, пов’язаний зі штурмом (про військові дії, підрозділи тощо).
2. Який діє наступально, рішуче та енергійно, з метою швидкого досягнення результату.
3. У складі власних назв військових формувань, техніки, літаків тощо (наприклад, штурмова авіація, штурмова гвинтівка).
1. Зменшувально-пестливе від слова “храм”: невелика церква, каплиця або інша культова споруда.
2. Переносно: про будь-яку невелику, часто витончену або навіяну благоговінням будівлю чи споруду.
1. Військовий льотчик, який керує штурмовим літаком та виконує бойові завдання з ураження наземних або надводних цілей.
2. Бойовий літак (переважно реактивний), призначений для ураження наземних, надводних або повітряних цілей на малих висотах; штурмова авіація.
3. Учасник штурмового загону, солдат або офіцер спеціальних підрозділів, що призначені для штурму ворожих укріплень або будівель.
4. Історичне: у роки Другої світової війни — член нацистських штурмових загонів (SA) у Німеччині.
Зникнути, пропасти безвісти, перестати існувати або бути поміченим.
Втратитися, загубитися (про предмет або явище).
Перен. Втратити чіткість, виразність, стати менш помітним (про риси, якості тощо).
1. Велика, монументальна споруда, часто культова (храм, собор), а також велика громадська будівля або велична будівля загалом.
2. (переносне значення) Про щось величне, грандіозне за розмірами або значенням.
3. (застаріле, поетичне) Будівля, дім, житло.
1. Член штурмових загонів (SA) у Німеччині 1920-1940-х років, напіввійськової організації Націонал-соціалістичної робітничої партії (НСДАП).
2. Узагальнена назва солдата піхотного штурмового підрозділу або спеціального загону, призначеного для атаки на укріплені позиції.
1. (заст.) Священнослужитель, який служить у храмі; церковнослужитель.
2. (перен., заст.) Той, хто дбає про збереження, охорону чогось; блюститель, захисник (наприклад, традицій, віри).
3. (іст.) Назва одного з видів дрібних монет у Великому князівстві Литовському та деяких інших європейських державах у середньовіччі.