штурмовик

[ʃturmoʋɪk] Іменник

Буква:Ш

Значення

Військовий льотчик, який керує штурмовим літаком та виконує бойові завдання з ураження наземних або надводних цілей.
Бойовий літак (переважно реактивний), призначений для ураження наземних, надводних або повітряних цілей на малих висотах; штурмова авіація.
Учасник штурмового загону, солдат або офіцер спеціальних підрозділів, що призначені для штурму ворожих укріплень або будівель.
Історичне: у роки Другої світової війни — член нацистських штурмових загонів (SA) у Німеччині.

Граматичні форми:

н. штурмовики, р. штурмовика, д. штурмовикові, з. штурмовик, о. штурмовиком, м. штурмовикові, к. штурмовику