храмник

1. (заст.) Священнослужитель, який служить у храмі; церковнослужитель.

2. (перен., заст.) Той, хто дбає про збереження, охорону чогось; блюститель, захисник (наприклад, традицій, віри).

3. (іст.) Назва одного з видів дрібних монет у Великому князівстві Литовському та деяких інших європейських державах у середньовіччі.

Приклади:

Відсутні