утратний
[utrɑtnɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
(у філософії, особливо в екзистенціалізмі) Пов’язаний з утратою, втрачанням чого-небудь важливого, істотного; що виражає або викликає почуття втрати, туги за втраченим.
-
(переносно) Сумний, меланхолійний, сповнений туги; такий, що навіває почуття втрати або ностальгії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. утратний, р. утратного, д. утратному, з. утратного, о. утратним, м. утратнім